Интервью с Сергеем Притулой

 

_DSC7155

Відкриваємо нові горизонти!

 

Сергій Притула,

актор, телеведучий, радіоведучий, продюсер

 

Сергій про власне шоу Вар’яти:
«У березні 2010 року минув рік, як я покинув Comedy Club UА. Той вакуум треба було чимось заповнювати, і я зібрав навколо себе хлопців, з якими вирішив втілити свою давню мрію – створити структуру, подібну до Comedy, але з двома серйозними відмінностями: по-перше, робити повністю україномовну програму, а по-друге, відмовитися у ній від матюків. Звичайно, ми жартуємо на межі фолу, але чітко усвідомлюємо, що до нас на концерти приходять глядачі з дітьми, тож матеріал підбираємо відповідний.
Дуже часто після першого концерту у нових містах люди підходять до нас і кажуть: «Ми не думали, що українською можна так влучно жартувати!» І це приємно. Шкода, що класична школа українського гумору 70-80-х у 90-х не змогла конкурувати з більш потужними, насамперед у комерційному сенсі, російськомовними проектами, тож зараз ми фактично пробуємо розбурхати цей процес. Але у будь-якому разі ми не протиставляємо себе іншим проектам, не спекулюємо на мовному питанні. Просто намагаємося показати, що сучасний україномовний гумор конкурентоспроможний! Зрештою, якби це було не смішно і на такий продукт не було попиту, навряд чи ми проіснували б п’ять років. До речі, саме до нашого п’ятирічного ювілею і присвячено тур Україною. З середини квітня до середини червня ми дамо понад 40 концертів у різних куточках України, як у великих містах, так і в районних центрах, які артисти не балують частими візитами. У Вар’ятах я відповідаю за конферанс, а чотири актори – за двогодинне наповнення програми гумором. Ще є гітарист і звукач – ось і вся компанія, яка дуже чітко ділиться навпіл: троє – колишні гравці команди Бомба м. Млинів, чемпіона української вищої ліги КВВ, і ще троє – мої давні друзі з Тернопільської Особливої. Одним словом, їдемо відкривати нові горизонти! До зустрічі у, сподіваюсь, повних залах, бо ми вже балувані, звикли до аншлагів!»

ОБЛОЖКА
Доброго дня, Сергію! По-перше, з нетерпінням чекаємо на вас у Запоріжжі. Цього року ви представляєте авторське гумористичне шоу Вар’яти у Центральній та Східній Україні. Розкажіть, що чекатиме на запорізьких глядачів?
Чекатиме шість осіб на сцені, які будуть тішити їх дві години поспіль (посміхається – прим. ред.). Ми збираємось веселити та дивувати людей, оскільки україномовного гумору, за винятком трансляцій із засідань Верховної Ради, глядач майже не бачить, а тут буде зразу потужна доза (посміхається – прим. ред.).

 

Усі минулорічні заробітки від цього шоу були передані на допомогу хлопцям у зоні АТО. Чи берете ви участь у інших доброчинних заходах?
Вибірково. Долучаюсь до благодійних заходів тільки тоді, коли на сто відсотків упевнений у людях, які їх організовують. І коли є чітка мета заходу. В інших випадках я і сам непогано вирішую це питання.

 

Чи є, на ваш погляд, обов’язковим проявом патріотизму спілкування винятково українською мовою?
Уже сам факт виникнення цього запитання свідчить про те, що різним політичним сволоцюгам вдалося напхати людям у голови забагато фобій. Є конституція України, яка гарантує кожному громадянину право спілкуватися тою мовою, якою він хоче. І я ще жодного разу не зустрів людину, яка б сказала, що її заставляють спілкуватися українською! Вдома, з друзями, на роботі кожен спілкується тою мовою, якою йому зручно. Так, є виняток – державні службовці. Але вже будьте ласкаві… державний службовець має спілкуватися державною мовою. Звісно ж, я вважаю, що громадянин України повинен знати українську мову. Це, принаймні, логічно – знати мову країни, паспорт якої лежить у тебе в кишені. Але звинуватити людину в тому, що якщо ти спілкуєшся російською, то ти не патріот… Дуже б хотів подивитись, як такі «мудреці» скажуть це в обличчя батькам наших хлопців, які загинули в зоні АТО, захищаючи Україну!

 

Тема нашого квітневого номера – мандри по Україні. Чи є у вас улюблені куточки в нашій країні? Які саме? І чому?
За останніх 15 років я проїздив нашу Батьківщину вздовж і впоперек. Україна різна, але всюди гарна. Боюся, треба буде робити окрему статтю, щоб про все розказати, бо перелік буде дуже довгим: це територія від мису Фіолент у Криму до гори Захар Беркут на Львівщині, від Хортиці в Запоріжжі до села Лумшори на Закарпатті, від Дністровського каньйону на Тернопільщині до Тунелю Кохання на Рівненщині…

 
Ви дуже різноплановий шоумен. На вашому творчому рахунку найцікавіші шоу та телепроекти України. Чи буде продовження вашої творчої роботи в тандемі з Ольгою Фреймут?
Якщо я не помиляюсь, Ольга Михайлівна зараз працює на каналі 1+1. І якщо пані Фреймут повернеться туди, де фраза «не ходіть по інших каналах» звучала логічно, себто на Новий, то я з радістю попрацюю з нею ще в якомусь проекті. Але на цей момент подібна співпраця у телевізійній сфері неможлива.

 

Якось ви казали, що заради свого сина і дорогоцінної можливості спостерігати, як він змінюється та росте, ви залишили успішний проект Camedy Club. Чи постійно ви змушені жертвувати чимось заради когось або чогось?
Усе наше життя – це якісь компроміси. Я не виняток. Але якщо говорити про малого, то зараз ситуація цілком протилежна: мені доводиться жертвувати часом, який я мав би провести з ним, для того, щоб займатися телевізійними проектами, концертами Вар’яти-шоу та волонтерською роботою для підтримки наших хлопців у зоні АТО.

 

Без гумору жити важко. Проте зважаючи на реалії сьогодення, яка доза гумору доречна зараз у нашій країні?
Міра в кожного індивідуальна. Норми ніхто не прописує. Зрештою, люди мають відволікатися час від часу від тих інформаційних потоків, які на нас спрямовують масмедіа.

 

Як зараз розставлені ваші життєві пріоритети?
Триває напружена боротьба між часом для сім’ї та часом для роботи. Сім’я завжди на першому місці, але щоб мої рідні жили в достатку, я маю миритися з тим, що робота дуже часто переважає.

 

Юлия Козда

Для журнала “Афиша” № 5-6 (224-225)’2015