NANOOK: «НІБИ МИ — ЄДИНІ»

Для: групи глянцевих видань MEGAPOLIS

«Не зупиняючись тут, він має розповісти свою історію.

Послухайте, як цей світ обіймає вас ізсередини.

Він такий крихкий — ми повернемось сюди

Чи назавжди відмовимося від нього?»

Ці проникливі рядки — з пісні «Qimavissanerparput» єдиного у світі гренландського гурту Nanook, який виконує мелодійний та м’який інді-рок винятково рідною мовою. Його заснували брати Крістіан і Фредерік Елснери 2008 року. Гурт назвали на честь талісмана Гренландії — білого ведмедя, зображеного на національному гербі острова.

Насправді достатньо кількох акордів і перших слів треку, щоби зрозуміти, чому вони відмовляються від привабливих контрактів із світовими рекорд-компаніями, залишаючись вірними своїм принципам. Ми поспілкувалися з Крістіаном, щоби глибше зазирнути в історію гурту та закохатись у мальовничі простори північного острова.

Лірику ваших пісень пронизує епічна сила природи, повсякчас відчувається поважне ставлення до коріння. Як народжуються композиції Nanook?

Усе відбувається природно. Це наш спосіб написання пісень. Меланхолічний настрій — головний драйв композицій. Звичайно, багато працюємо над мелодіями, щоби втілити ці емоції. Якщо музика торкається наших душ, ми задоволені. Сподіваємося, інші відчують те саме.

Ви усвідомлено відмовилися співпрацювати із Sony через вимогу записувати альбоми англійською.

Рідною мовою наші пісні звучать більш чесно й унікально. Якщо співаємо англійською, іноді можемо бути схожими на міжнародних виконавців, хоча й додаємо гренландські елементи —манеру співу, традиційний барабан. Цінуємо рідну мову та прагнемо відкривати світу нашу країну через музику. Так, могли б стати відомішими, якби погодилися на пропозицію Sony. Але віримо, що музика здатна говорити сама за себе. Наші тури та перегляди кліпів на ютубі свідчать: для багатьох людей по всьому світу мова — не бар’єр. Випустили альбоми під скандинавськими та японськими лейблами, що також показує: ми не єдині, хто думає так само. Пишаємося тим, що співаємо гренландською, якою розмовляють приблизно 60 000 людей на планеті.

Суворий арктичний холод — повна протилежність ваших гарячих сердець. Наскільки відкриті в повсякденному спілкуванні?

Стали на диво товариськими. Особливо після того, як ЗМІ почали брати у нас багато інтерв’ю. Це допомогло розкритися — і в творчості, і в особистому житті. Наша спільнота маленька. Вважаємо себе досить приземленими та дійсно знаємо одне одного. Завдяки цьому живемо спокійніше, як порівнювати з буднями інших музикантів по всьому світу.

З яким природним явищем можете порівняти музику Nanook?

Зі зміною клімату на планеті. Думаю, льодовик можна використовувати як метафору. На перший погляд такий нерухомий, він тане, поки ми з вами говоримо. Розколюється, залишаючи дедалі більше айсбергів у морі, які згодом розтануть у величезному океані, стануть із ним одним цілим. Пісні Nanook іноді можуть здаватися простими. Але слухаючи весь альбом, залишаєтесь сам на сам із нескінченними думками про самих себе. Навіть не розуміючи тексти й особливості культури, знайомитеся з нею на рівні відчуттів. Зіткнення з чимось новим і дивним змушує замислюватися, бути більш зацікавленими та допитливими, дарує новий погляд на звичні речі. Уявіть кола на воді, що утворюються від руху айсбергів в океані. В океані, який усіх нас об’єднує. Музика має таку саму силу. Це неймовірно. Вона так само може об’єднати, незалежно від того, з якої відстані доноситься. Як танення льодовиків, вона впливає на весь світ.

«Уявіть кола на воді, що утворюються від руху айсбергів в океані. В океані, який усіх нас об’єднує. Музика має таку саму силу»

Дивлячись на пейзажі Нуука (столиця Гренландії), відчуваю, що завітала у гості до природи, а не навпаки. Таке ставлення до земних скарбів закладається з дитинства?

Так, ми завжди були оточені природою. І хоча нині острів — сучасна країна, природні сили ніколи не припинять впливати на нас. Ми залежні від хуртовин, які змушують залишатися вдома, бурхливого моря, що скасовує прогулянки, штормів, через які змінюється розклад рейсів… Це країна контрастів. Наскільки вона красива — зі своїми могутніми горами, фіордами та тваринним світом, настільки ж сувора. Наш гурт об’їздив багато місць по всьому світу, але Гренландія — щось інше. Гастролюємо рідною країною понад 10 років. Її краєвиди, як і раніше, вражають більше, ніж будь-яке інше місце, яке бачили. Вона і далі дивує, нагадуючи про те, які ми, люди, крихкі істоти. Намагаємося транслювати це в наших відео. Показуємо, як багато значить природа для тутешніх. Більшість із нас виросли на прогулянках фіордами, у кемпінгах, на риболовлі та полюванні. Звичне дозвілля, увесь сучасний туризм — все так чи інакше залежить від природи.

Розкажіть про свої дитячі роки. Чим захоплювалися? Коли почали відчувати пристрасть до музики?

Ми з братом обожнювали спорт. Я був у національній команді з футболу, Фредерік — з бадмінтону. Щодня виходили на піщане поле з м’ячем і мріяли стати професійними футболістами. Проте в Гренландії це нелегко. Коли були підлітками, батько відкрив магазин із продажу музичних інструментів — у молодості був музикантом. Це сильно вплинуло на нас. Він і кілька друзів навчили грати на гітарі. Поступово нове захоплення витиснуло всі інші. Перш ніж заснувати Nanook, обидва грали в різних гуртах.

«Рідною мовою наші пісні звучать більш чесно й унікально»

Чи дивилися фільм-катастрофу «Гренландія» із Джерардом Батлером?

Так, це справжній блокбастер із великою кількістю екшна, який може добряче струснути. Але він не дуже зачепив мене. Подібних фільмів багато. «Армагеддон», напевно, одна з перших добре знятих кінострічок у цьому жанрі. Він дійсно сподобався, може, тому що дивився його у молодшому віці. Звісно, до цього фільму привернув увагу Джерард Батлер. А ось автентичних гренландських кадрів мені, на жаль, бракувало. Якісні та захопливі документальні стрічки успішніші, ніж потужні бойовики. Я, ймовірніше, подивлюся роботи Девіда Аттенборо, ніж блокбастер, хоча і він може бути не менш цікавим. Цілком очевидно, що їх знімають, щоби викликати гострі відчуття у глядача і зробити касові збори.

«Якщо мені скажуть, що завтра настане кінець світу, то ще сьогодні я посадив би дерево», — сказав Мартін Лютер. Що зробили б ви?

Ми з гуртом виконаємо пісню «Ataasiusutut Misigissuseq» («As If We Are One»).

Ваші пісні співають у Токіо й Амстердамі, перекладають іспанською та угорською. Якими бачите своїх прихильників? Що хочете сколихнути в них своєю творчістю?

Приємно відчувати, що люди по всьому світу слухають нашу музику і далі транслюють її, нехай у невеликих масштабах. Це підтверджує, що всі ми маємо однакові почуття, якими різними не здавалися б. Цінуємо наших прихильників і намагаємося завжди виявляти увагу та шану до них. Без слухача важко створювати нову музику, адже є економічний аспект. Нам пощастило випустити чотири альбоми. Аудиторія Nanook широка — від дітей та молоді до людей поважного віку. Маємо пристрасних фанатів із Південної Америки, Японії, Німеччини, Фінляндії, Аляски, США. Здається, говоримо з ними однією мовою. Величезне задоволення виступати для них наживо. Були навіть такі, що приїжджали з різних куточків планети в Гренландію, щоби побачити повноцінне шоу Nanook. Це приголомшує. Хочемо показати всьому світу наші дивовижні землі. Думаю, нам це вдається. Крім того, торкаємося болючих питань зміни клімату.

«Гренландія — країна контрастів. Наскільки вона красива — зі своїми могутніми горами, фіордами та тваринним світом, настільки ж сувора»

Чим відрізняється сучасне життя в Гренландії від життя в Японії, де мали пригоду випустити платівку?

У Нууку живуть троє учасників гурту. Він схожий на будь-яке інше європейське місто, з такими самими можливостями: кафе, ресторани, кінотеатри, фітнес-центри, басейни, хмарочоси, університети й автобуси. Менталітет трохи змішаний — між городянином і людиною природи. Мешканці столиці використовують кожну можливість вибратися на природу — поплавати, погуляти. Водночас популярне явище «сafé-life». Хоча Нуук — невелике місто з населенням 19 000 осіб, воно напрочуд жваве. Так швидко розвивається і росте, що селяни вже не можуть залишатися тут занадто довго. У багатомільйонному Токіо прискорення відчувається ще гостріше, навіть коли просто йдеш вулицею. Тут одномоментно відбувається так багато всього, що здається, ніби в одному великому місті безліч інших. У Токіо є все. Можете піти у перший-ліпший музичний магазин і з легкістю відшукати платівку Nanook. Помітив, що гренландці та японці по-різному ставляться до родинних зв’язків. У Гренландії сім’я зазвичай має велике значення. Для нас це буквально все. Коли гастролювали в Японії, багато спілкувалися з журналістами. Їх дивувала наша близькість із братом, те, що майже щодня проводимо час разом. Для них це нетипово. Японці не підтримують контактів із сестрами і братами, навіть не знають одне одного. Для гренладців такі стосунки неможливі. До речі, у нас був перекладач, який працював із Томом Йорком з Radiohead. Тож ми всі трохи повеселилися над цими відмінностями між культурами. Жарти були якраз однаковими у багатьох ситуаціях.

У жовтні Nanook брав участь у щорічній програмі «Arctic Circle 2021» з питань Арктики та нашої планети, що проходив у Рейк’явіку. До чого прагнули привернути увагу?

«Arctic Circle» — найглобальніша екоплатформа в Арктиці. Цей захід важливий для Nanook. Під час виступу на сцені розміщувався екран, на якому показували деякі особливості Гренландії: льодовики, що тануть, північне сяйво і, звичайно, життя білих ведмедів, що змушені змінювати місця проживання через всесвітнє потепління. Шануємо цих величних істот і віримо, що надія на їхній порятунок є. У своїх піснях втілюємо власний досвід, розповідаємо про те, що відбувається навколо. На жаль, багато людей у всьому світі не вірять, що лід дійсно тане. Але ми бачимо це щодня. Льодовики біля узбережжя змінюються. У деяких місцях розтанули настільки, що навіть не можемо впізнати їх. Коли подорожуємо світом, в усіх інтерв’ю приділяємо чимало часу культурі нашої країни, щоб кожен і кожна дізналися, що таке Гренландія.