ВЛАД ХІЛЬЧЕНКО: ОДНІЄЮ ПРАВОЮ ДО ІНШОЇ ГАЛАКТИКИ

Для: групи глянцевих видань MEGAPOLIS

Всесвітньо відома письменниця і лекторка Гелен Келлер вважала, що життя — це або відчайдушна пригода, або нічого. Влад Хільченко — тревел-блогер та автор ютуб-каналу «Однією правою», який зібрав вже 105 000 підписників. Він не заповнює настінний мудборд від прапорця до прапорця, натомість наділяє кожну свою авантюрну подорож сміливими вчинками і неосяжною гамою відчуттів. Його запалу мандрівника вистачить на міжпланетні експедиції.

Як формуєте список напрямків для подорожей?

Є певні напрямки, які мені цікаві і мають активності, у яких залюбки брав би участь. Походи в гори, подорожі в домах на колесах. Останнім часом захопився виверженнями вулканів — побачив три за півроку (Ґватемала, Ісландія, Канари). Взимку все легше. Тут головна активність — це сноубординг. Тож якщо улокації є гірськолижний курорт чи можливість якось катнути, а також є щось цікаве, що можна подивитися, — немає часу думати, їду.

Понад рік тому ви пішли з IT-сфери, повністю присвятивши себе відеомейкерству. Як виникло таке рішення?

Зрозуміло, що зараз можна вільно поєднувати подорожі з віддаленою роботоюв IT-індустрії. Я і сьогодні міг би легко лавірувати між ними. Можливо, менше думав би про фінансове покриття свого ютуб-каналу. (Усміхається.) Але я дійсно зробив вибір. Із IТ пішов, коли почалась історія з коронавірусом. Проєкт, який розвивав, скоротили. Пізніше зрозумів, що протягом багатьох років в IT працював над одним сегментомпов’язаним із подорожами. І саме це мені подобалося. Після закриття цієї ніші перейшов до іншої компанії, трохи попрацював там та усвідомив, що більше не чіпляє.

Мені була цікава саме специфіка мандрівок. Використовуючи заощадження, почав подорожувати та знімати. Звісно, у певний час усе пішло в мінус. Але задум зрушив з місця. Я дуже давно все це робив для себе у вигляді детальних постів в інстаграмі. Згодом захотів перейти на більш якісний рівень, подавати інформацію у вигляді відеорозповідей для більшої аудиторії. Потихеньку почав монтувати та викладати створені сюжети, набираючи перегляди. Тому наступне запитання було закономірним: «Чому б не зробити це улюбленою справою та основним джерелом доходу водночас?».

«У моїх історіях абсолютно всі аспекти подорожі важливі. Не тільки локація водоспаду чи каньйону, а й контекст: як і коли добиратися, кого тут можна зустріти, хто і що знадобиться у пригоді»

Ви почали мандрувати й монтувати відео завдяки своєму захопленню сноубордингом. Які вершини ваблять найбільше?

Мій лідер — Грузія. Вона недорога, завжди суперсніжна, мегагірська та надзвичайно доброзичлива. Місця, їжа, люди — все в ній чудово. Протягом кількох років стабільно їжджу кататися взимку саме до цієї країни. Та найбільш потужні емоції відчув у Казахстані. Саме з цього відео зародився проєкт «Однією правою». Було приголомшливо. Я не очікував, що побачу там такі могутні гори. Взагалі ж у кожного сноубордиста є пантеон місць. Це Японія, західне узбережжя Канади та Індія, яка закриває мої три топові напрямки. На жаль, потрапити туди зараз проблематично. Японія теж поки закрита для туристичних відвідувань. Але залишається Канада і стара добра Європа, у якій ще багато незвіданих засніжених локацій. Це перспективний напрямок, який мотивує мене працювати.

Не всі готові до активних мандрівок. Чи можна знайти родзинку в дещо лінивому варіанті вояжу?

Розмірений та активний варіанти подорожей — це кардинально різні запити. Але здебільшого вони можуть співіснувати. Якщо в межах однієї відпустки людина чотири дні лежить на пляжі, а протягом останніх трьох кудись їздить та відкриває нове, це кайфово. Кому потрібно, той знайде спосіб вирвати себе із теплого басейну для пошуків пригод. Щодо мене: по-перше, давно перестав вважати власні подорожі відпочинком. Це робота, планування, комунікації та знімання. По-друге, це повноцінний вид активіті.

Яку ідею вкладаєте у свій проєкт?

Один із принципів — намагатися у будь-якій подорожі знаходити пригоди на свою дупу. (Сміється.) Мінімальний екстрим у серфінгу чи активні прогулянки горами — мені потрібно відчувати і транслювати рух. Сноубординг — основа, навколо якої ліпиться зимова подорож. Я їду кататися, а заразом розповідати про крутезні місця. Тому зазначу, що роблю не просто тревел-формат, а тревел із неодмінною складовою adventure. Обов’язково повинні бути пригоди. У моїх історіях абсолютно всі аспекти подорожі важливі. Не тільки локація водоспаду чи каньйону, а й контекст: як і коли добиратися, кого тут можна зустріти, хто і що знадобиться у пригоді. Всі ці цінні речі намагаюся ніколи не залишати за кадром.

Не можу не згадати нещодавній випуск про Тенерифе, а саме одну з найкращих локацій у світі для спостереження за зірками. Поділіться відчуттями від купання в океані з мільярдів світил.

Естетично це незабутнє місце. Національний парк Тейде — пейзаж із кратерів і застиглої лави — пункт із списку «обов’язково до перегляду». Складно знайти людину, якій не сподобається вигляд зоряного неба. Я був у багатьох місцях із мінімальною кількістю світлового забруднення (засвічування нічного неба штучними джерелами освітлення). Чистота зоряного неба Канарських островів оберігається Законом про захист астрономічної якості обсерваторій інституту астрофізики. На цих островах розташовані три заповідники зоряного світла («Reservas Starlight»), які зберігають чистоту природного освітлення. Вони входять до п’ятірки особливих місць, у яких атмосферні умови дають змогу будувати серйозні обсерваторії та спостерігати за зірками практично у будь-яку пору року. Тут майже не буває опадів, небо — кришталеве. Немов зірковий бутик.

До цього я спостерігав за небесними світилами у Карпатах і Казахстані. Усюди, де височіють гори, біля підніжжя яких немає міста або іншої інфраструктури, небо ідеальне для спостереження. Для мене такі унікальні локації — усвідомлення того, що вся ця космічна історія насправді реальна. Є галактика і Всесвіт, є зірки, навколо яких крутяться планети. І, без сумніву, є ще системи із цивілізаціями, схожими на нашу. Тут все спонукає замислитися про це. І неодмінно поділитися з іншими.

«Для мене такі унікальні локації — усвідомлення того, що вся ця космічна історія насправді реальна»

З якими найбільшими проблемами доводиться стикатися під час подорожей?

Одна з найбільших незручностей — відсутність водійських прав. Є певні особливості організму, які впливають на такі моменти. У багатьох країнах, які відвідую, особливо якщо їду сам, без машини просто неможливо. На Канарських островах, наприклад, без автівки нічого робити. Мені пощастило натрапити на класного гіда. Але з’їздити на північ острова без особистого авто не вдасться. На громадський транспорт розраховувати не варіант: місцевим він часто просто не потрібен. Всі цікаві місця можуть бути розсипані по віддалених точках, що ускладнює логістичну ланку. Доводиться або знайомитися з місцевими і падати їм на хвіст, або заздалегідь продумувати зупинки, щоби мінімізувати переміщення. Організація логістики для одиночної подорожі, якщо ти не наслідний принц Дубая, не за все гроші світу — іноді це своєрідний квест. у них будь-який сценарій неможливо через погодні умови — прогнози і видимість постійно змінюються. Погода в плануванні adventure travel — серйозний фактор, який потрібно враховувати.

Що у вашій сумці мандрівника можна знайти завжди?

Купу камер, пару комплектів нижньої та термобілизни, теплі шкарпетки, пару футболок, незліченну кількість повербанків, окуляри та аптечку. І це вже громіздкий рюкзак. Останнім часом обростаю великою кількістю техніки (це мій фетиш), яка займає дуже багато місця та дуже багато важить. Тому завжди потрібно думати про лазівки. Наприклад, коли їхав у тритижневий тріп Німеччиною та Іспанією, моя сумка на 70% була забита технікою, в інших 30% розмістив одяг і похідні закуски. В будь-якій мандрівці все має бути практичним та мінімалістичним, не варто тягати із собою зайве. Тому взимку подорожувати в гори зі сноубордом набагато простіше — із ним їде купа всього. Авіакомпанії не перевіряють чохли, тому між шоломом та іншим спорядженням завжди лежить щось з основного багажу.

Про яке місце мрієте зараз?

Після відкриття української бази «Академік Вернадський» та її популяризації серед наших мандрівників стало трендом мріяти про Антарктиду. Тож із задоволенням піддамся цій течії. Хочу не просто подивитися здалеку, а саме ступити ногою. І, можливо, підкорити льодові гори. Ще мрію відвідати Скандинавію, до якої слід добре підготуватися. Серед планів — подальше підкорення гірських вершин на різних континентах.