Hamburg: Miniatur Wunderland

«Завжди було легко ненавидіти та руйнувати. Будувати та плекати набагато важче»

(З різдвяного звернення Єлизавети II 1957 року)

Маленьку країну чудес «Miniatur Wunderland» у Гамбурзі ми відвідали ще у травні. Її створили у 2000 році брати Фредерік та Герріт Брауни. Музей є найбільшою у світі діючою залізничною моделлю (1499 м²), який занесений до Книги рекордів Гіннеса.

Створення мініатюрної залізничної дороги було для братів дитячою мрією. Зараз завдяки їх ідеї, бажанню та майстерності десять кілометрів залізниці з’єднали міста та континенти.

У музеї створено 7 географічних розділів: переходячи із приміщення в приміщення, ти занурюєшся в атмосферу життя Австрії, Скандинавії, Німеччини, Швейцарії, Італії, США і Бразилії. Все рухається, день, завдяки освітленню, змінює ніч, літаки здійснюють свої авіарейси, рок-музиканти збирають гучні стадіони, у морі вистрибують дельфіни, вивергається Візувій, падає сніг у Альпах, виблискує яскравий карнавал у Ріо та лунає симфонічний оркестр у Гамбурзі.

Та що мене сильно зачепило, так це експозиції створення та історії людства, що на другому поверсі. З часів дикої незайманої природи, первісної людини, перших споруд до лютих революцій та війн. Кожний історичний відрізок сюжету помічений роками: як всього за кілька років руйнувалися життя та міста і за цілі десятиріччя відновлювалися та відбудовувалися із руїн…

Цей пост я завершу теж фразою Королеви, яку, на мій погляд, треба повторювати про себе кожного дня, як афірмацію: