Код Зустрічі: Дарія Глазатова

Мої друзі та читачі вже давно знайомі з моєю діяльністю інтерв’юерки та редакторки, в рамках якої до початку війни я створювала глянцеві видання, писала статті та інтерв’ювала для друкованих журналів. А ще до того я придумала свій проєкт серії інтерв’ю «Код Зустрічі» (ознайомитись), де запланувала поєднати жанр інтерв’ю з езотеричними напрямками, які практикую в своїх астрологічних консультаціях.

Хочу розпочати з того, як народилося це надихаюче інтерв’ю. Натрапивши в Бремені, в якому я зараз живу з сином, на книгу Taschen «Astrologie», я побачила дивовижні ілюстрації до зодіакальних сузір’їв Стрільця та Козерога авторства української мисткині Дарії Глазатової. Одразу зловила інсайт — це не випадковість. І це саме той «код» до початку створення серії інтерв’ю з цікавими особистостями. Тож, «Код Зустрічі» стартує!

Текст: Юлія Козда

Ілюстрації: Дарія Глазатова

Дарія Глазатова — українська художниця, яка створює казкову реальність у своїх картинах та в Інстаграм-профілі для своєї 161-тисячної аудиторії. Дарія дихає своєю пристрастю до малювання, мандрівками, музикою, казками, театром та спілкуванням зі світом. Вона співпрацювала з Atelier Cologne, видала авторську книгу з мистецтва «Awaken, Bloom, Create!» та створила у своєму акаунті власний щоденник, який зараз допомагає триматися на плаву тисячам українців. Дарія присвячує чимало часу благодійності, відчуває трепет від ароматів шоколаду і різдвяного затишку, за яким так скучила, та завжди вірить у здійснення чогось цілковито неймовірного.

Дарія, пірнувши у вивчення вашої особистості, мені хочеться почати з ваших головних персональних якостей, вашої «візитівки». А саме з характеристики 14 аркану, який відкриває Матрицю вашої душі. Це енергія мистецтва та міри: витончений погляд на світ, доброзичливість, відкритість, любов до мистецтва, гарна інтуїція, любов до подорожей, легке вивчення іноземних мов та художній смак, який зв’язується з любов’ю до всього, що поєднується з мистецтвом. Про це свідчить й Місяць у Тельці.

Розкажіть, про шлях становлення вас, як творчої особистості. Чи одразу це був націлений курс на художнє мистецтво, чи було поєднання різних сфер діяльності?

Мені здається, що становлення особистості триває все життя. Мені завжди подобалося малювати, я обожнювала музику, казки, природу. Перед тим, як займатися малюванням у якості основної діяльності, я працювала в сфері іноземних мов, літератури, а також була вчителем. Гадаю, що роки вчителювання теж відіграли велику роль у моєму становленні, в тому числі і в творчості.

Говорячи про мистецтво, як явище, чи є місце взагалі такому поняттю, як міра?

Звичайно, міра є у всьому. Думаю, що в мистецтві потрібно знати міру не тільки створюючи картину, але й в більш практичних питаннях. У творчих людей дуже часто не має графіку роботи. Ідея може прийти вночі, а іноді ти сідаєш і малюєш тут і зараз. Де закінчується мистецтво і починається те, що називають «реальним життям»? Я не знаю. Або ж життя і є мистецтво…

«В мене є одне правило: малювати те, що дуже хочеться і так як хочеться»

Розкажіть про ваше дитинство, про краєвиди, які вас наповнювали. Де ви виросли, хто і що вас оточувало.

Я виросла в Чернівцях. З цим містом в мене дуже близькі стосунки: старовинні будинки, таємничі двори і сади, еркери, ліпнина над вікнами, фрески: все це надихало мене в дитинстві і продовжує надихати зараз. Я росла в оточенні музикальних пластинок, книжок, фільмів, мап і атласів, і, що найголовніше — турботи. Я часто подумки повертаюся в дитинство за моментами безтурботності, яких зараз так бракує, за магією перших відкриттів…

Ви казали, що в дитинстві мріяли стати океанологом (як не згадати наявність планет в знаку Риб у вашій натальній карті), але гени мистецтва одержали перемогу. Що вас особливо надихало у цій професії? Можливо, зараз океан — це ваше місце сили?

Так, океан для мене — це місце сили, своєрідна підзарядка. Я бачу себе в хвилях, бачу себе океаном. Води планети Земля досі не є на 100% досліджені. В стихії воді завжди є загадка, вона потужна, сильна, незламна… Це, безумовно, надихає. Мистецтво я не вважаю професією. Це, скоріш, пристрасть, мій відданий партнер, завдяки якому дізнаюся більше про світ, про себе. В нас надзвичайно гармонійні відносини.

«Де закінчується мистецтво і починається те, що називають «реальним життям»? Я не знаю. Або ж життя і є мистецтво»

Цікаво, що у вашому творінні «Козеріг» ви дуже гарно об’єднали симфонію протилежностей (до речі, у вашій натальній карті планета Нептун у знаку Козеріг: поєднання водної та земної стихії, можливість мати дохід через мистецтво та музику). Чи всій серії малюнків зодіакальних знаків притаманна трансформація мислення?

Скажу чесно, я не дуже розуміюся на астрологіі, тому більше прислуховувалася до інтуітивних ідей, ніж до класичного трактування кожного знаку.

Як ви пристосовуєтесь до змін, нових умов життя, людей, культур? Чи легко вас розгойдати, вивести із рівноваги?

Іноді дуже легко, але зазвичай хочеться думати, що ні. Звичайно, все залежить від стану, в якому перебуваю. Зараз, під час війни, намагаюся триматися з усіх сил, але іноді важко стримувати емоціі, тому я іду на дуже довгі, багатокілометрові прогулянки. Розмовляю з друзями, голосно підспівую улюбленій пісні чи танцюю.

Гадаю, що мені не важко розуміти інших. Можливо через те, що я дуже багато подорожую і мені насправді надзвичайно цікаво спостерігати за звичками, менталітетом, культурою людей в тій чи іншій країні. Не так багато речей можуть порівнятися із задоволенням, яке отримуєш від розуміння інших (ну і звісно від того, коли розуміють тебе). Тому, коли я подорожую, намагаюся бути уважною, і вважаю, що ця звичка допомогла мені знайти прекрасних друзів та дізнатися більше про нові місця.

Де ви мешкаєте зараз, чим керуєтесь? (зараз у вас відкрився період самопізнання та досвіду, віддачі та приймання емоцій, розумових процесів та народження нового, благодійності та глибокого занурення у внутрішній світ — по енергії 9 аркану, мудрості та усамітнення, коли важливо залишитись вірною собі, акумулювати сили та водночас не відгороджуватись від інших).

Я живу в Чернівцях, але вже другий місяць перебуваю у друзів за кордоном, де намагаюся трохи відпочити від стресу війни (це неможливо…), а також допомогти своїй країні, влаштовуючи невеликі виставки своїх робіт, кошти з продажу яких йдуть на підтримку армії, і розказуючи про те, що відбувається, про свій досвід війни, а також культуру і історію України.

У вас розвинений, вразливий, ірраціональний склад розуму, який живе у першу чергу почуттями, фантазіями та емпатією (Меркурій у Рибах, емпатичний емоційний контур). Розмірковуючи над вашими картинами, хочу запитати, чи аналізуєте ви роботи інших авторів?

Для мене здоровий глузд і логіка надзвичайно важливі. Я обожнюю вирішувати логічні задачкі, хоча в житті їх і так не бракує. В мистецтві ж все по-іншому. На відміну від повсякденного життя я не люблю аналізувати в мистецтві. Насамперед, тому що життя кожен день наповнене питаннями, проблемами, і де як не у мистецтві шукати притулку від думок.

Я не хочу розмірковивати чи шукати смисли, коли насолоджуюся мистецтвом. Я хочу відпочивати душею, мріяти, відчувати!

Ілюстрації Дарії для Atelier Cologne

Взагалі кого серед митців художнього Олімпу ви можете назвати своїми взірцями та чому?

Від робіт Хокні, Матіса і Ван Гога мені завжди хочеться посміхатися. Пам’ятаю, як одного разу відвідуючи виставку Хокні, в мене з’явилося бажання танцювати по залі — настільки кольорові і радісні картини були показані. Іноді, здається, я відчуваю пристрасть і любов художника до своєї справи в формах і кольорах.

У листопаді 2021 року ви видали власну книгу з мистецтва «Awaken, Bloom, Create!» — «Прокидайся, квітни, твори!» — ілюстровану абетку натхнення. Зараз, коли примірники в руках своїх власників, поділіться враженнями цього важливого для вас життєвого етапу — народження друкованої книжки. Кому в першу чергу ви його адресували?

Як завжди адресувала і собі, і світу. Верніше, тим, хто цього потребує. Це була свого роду мрія: видати книжку і зробити все самостійно. Я дуже радію результату. Але ще більше радію, коли отримую задоволені відгуки.

«Мені б дуже хотілося, щоб, дивлячись на мої малюнки, глядачі чули музику, раділи, мріяли, відчували натхнення, відпочивали»

Ваша творчість — це служіння людям чи запалення власної зірки у просторовому полі?

Ніколи не думала над цим. Я все роблю органічно, не задумуючись кому це треба. Може, і нікому. Але глядачі завжди знаходяться. В мене є одне правило: малювати те, що дуже хочеться і так як хочеться.

У вашому Інстаграм-акаунті ви назвали своєю улюбленою картиною «Peter, Gabriel, Flower». З якої думки саме вона прикрашає стіни вашої обителі?

Я намалювала Пітера Гебріела, коли переїжджала до нової квартири. Тоді як раз багато його слухала, тому він — оберіг моєї нової оселі.

Ще ви створюєте дивовижні метафоричні колажі. Які посилання в них ви закодовуєте?

Навмисно я рідко щось закодовую. Але, звичайно, якісь речі закодовуються самі собою. Колажі — моя улюблена форма відпочинку, своєрідна перерва від малювання. Я більше зацікавлена в естетичному поєднанні форм і ліній, ніж в символізмі. Вважаю, що часто символізм проявляється сам по собі, без зусилля.

Згідно з енергіями вашої Матриці душі вам саме необхідно мати творчу справу серця, відчувати поклик простору (10 аркан), створювати нетлінні витвори мистецтва та бути у гармонійних, налагоджених відносинах із сім’єю (20 аркан), виводячи свій рід на суттєво інший рівень. На вашу думку, як ваша творчість вплинула на ваших батьків?

Так, ви праві — для мене всі ці речі надзвичайно важливі. Я відчуваю велику підтримку від сім’ї та друзів, але наскільки мої роботи вплинули на них, мені відповісти важко.

Яким простим речам завжди радієте?

Я радію всьому — від чашки чаю до веселки.

Який, на ваш погляд, лейтмотив вашої творчості зараз?

Чесно кажучи, мені важко малювати у війну. Я ніколи не мала такої проблеми, але зараз стикнулася з нею. Напевно це тому, що радіти простим речам стало важче. Цінувати — інша справа, зараз я ціную кожну хвилину в 100 разів більше. А от радість стала сумною, повільнішою. Малюю я як раз для того, щоб радіти.

Мені б дуже хотілося, щоб, дивлячись на мої малюнки, глядачі чули музику, раділи, мріяли, відчували натхнення, відпочивали.

А лейтмотив сьогодення?

Цінувати, любити, не здаватися, боротися за те, що любиш.

Ваше Сонце — у мінливих та ідеалістичних Рибах, символ яких дві риби, що пливуть у протилежних напрямках, з’єднаних однією ниткою. Чи відчуваєте інколи ви у собі боротьбу двох субособистостей?

Ні, боротьбу не відчуваю. Хоча іноді мені здається, що якимось чином в мені поєднуються навіть більше ніж 2 особистості, але вони живуть у гармонії. Гадаю, це пов’язано з різноманітними інтересами, а також тим фактом, що я володію декількома мовами.

Американському драматургу, лауреату Пулітцерівської премії та третьому чоловіку Мерилін Монро, Артуру Міллеру належить фраза: «Епоху можна вважати закінченою, коли виснажилися її основні ілюзії». Як ви вважаєте, ілюзії нас мотивують, або виснажують?

Те що є ілюзією для когось, є реальністю для інших. Про це треба памятати. Так само з мріями. Хтось має недоторкану мрію, а для когось мрія повільно перетворюється в ціль, а згодом в реальність. А на місці старої мрії, як квітка, виростає нова. Я висадила сад таких квітів навколо себе — якісь в’януть, і їх вже не повернути, а інші виростають і приносять щастя. Не знаю, що там з ілюзіями, але мрій багато не буває.

Можливо є задумки арт-проєкту або виставки, який ви виношуєте?

Рідко виношую — завжди народжую. Тому що в цьому бачу магію. Придумав і зробив. Ось воно — твоє бажання. Це дуже мотивує. Але є декілька ідей для майбутніх книжок, які вимагають часу і зусилля.

Якщо б ви уявили себе казкою, якою героїнею ви б були? І чи захотіли б ви змінити сюжетну лінію або кінцівку цієї казки? Якою б вона була?

Моя улюблена казка — «Голий Король» Ганса Крістіана Андерсена. Хотіла б бути дитиною в натовпі, яка викрикнула, що король — голий. Але якщо раптом це місце вже зайняте, я б не відмовилася побути Ґаладріель з «Володаря перснів» Толкіна.